Система забезпечення якості освіти

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

СТРАТЕГІЯ  РОЗВИТКУ  ТА  ОСНОВНІ  ЗАВДАННЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ШКОЛИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  СИСТЕМИ  УПРАВЛІНСЬКИХ  ПРОЦЕСІВ  В  ШКОЛІ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  СИСТЕМИ  ОСВІТНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА  В  ШКОЛІ

ОЦІНЮВАННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ  ШКОЛИ

ОЦІНЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ

І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Забезпечення  якості  освіти  в  школі І-ІІІ ступенів №1 м. Києва грунтується на  основних  нормативно-правових  документах, які  регулюють  освітню  діяльність:

– Конституція  України;

Конвенція  про  права  дитини;

Закон  України  «Про  освіту»;

Закон  України  «Про  загальну  середню  освіту»;

Статут школи, затверджений  розпорядженням  Шевченківської  районної  у  місті  Києві державної  адміністрації  від  06.05.2014  № 232.

Внутрішнє забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти охоплює всі процедури, які здійснює школа щодо безперервного вдосконалення якості освітнього процесу, в якому якість освітніх програм, якість навчання і викладання, якість результатів навчання, навчальні можливості і ресурсне забезпечення  відповідають  затвердженим стандартам, потребам учнів, а також вимогам органів, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості  освіти.

Головною  метою  документу  є  визначення загальної структури системи забезпечення якості  освіти в школі, розроблення процедур  вивчення  і  оцінювання якості та супровід їх функціонування для підготовки випускників, які  можуть  володіти  ключовими  компетентностями  і  є  конкурентоспроможними при  вступі  до  закладів  вищої  освіти, відповідальних, вихованих  на  основних  життєвих  цінностей.

Основні  принципи  внутрішнього  забезпечення якості освіти  і  якості  освітньої  діяльності  в  школі:

автономність – забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості  освітньої  діяльності  та  якості  освіти;

адекватність – забезпечення якості освіти враховує потреби та очікування учнів, батьків та суспільства;

академічна доброчесність – забезпечення  якості ґрунтується  на засадах чесності, справедливості, відповідальності  усіх учасників освітнього процесу;

вимірюваність – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній  основі, здійсненні  моніторингових  процедур;

відкритість – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів;

відповідальність – школа  несе первинну відповідальність за якість  освіти, що нею надається.

Основні  процедури  внутрішнього  забезпечення якості освітньої  діяльності  та  якості  освіти в  школі:

розроблення  освітньої  програми, яка  грунтується  на запитах  дітей  і  батьків;

самооцінювання   якості освітньої діяльності, яке  проводиться  один  раз  на  рік;

підготовка та проведення моніторингових досліджень для визначення тенденцій  і  динаміки  складових  освітнього  процесу  в  школі;

підготовка та  проведення  опитувань  серед  учасників  освітнього  процесу для визначення якості надання освітніх послуг та виявлення  можливих  проблем;

рейтингове оцінювання результатів діяльності вчителів для стимулювання, мотивації  та  оцінювання  їхньої  педагогічної  діяльності;

визначення  рівня  педагогічної  майстерності  вчителів;

спостереження  різних  аспектів  освітнього  процесу  та  освітнього  середовища.

Система  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  та  якості  освіти  в  школі  розроблена  у  відповідності  до  Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого  наказом  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  09.01.2019  № 17. Самооцінювання  рівня  освітньої  діяльності  грунтується  на  методиці, розробленій  і  затвердженій  Державною  службою  якості  освіти.

ІІ. СТРАТЕГІЯ  РОЗВИТКУ  ТА  ОСНОВНІ  ЗАВДАННЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ШКОЛИ

Школа І-ІІІ ступенів №1 м. Києва згідно з його Статутом – заклад  загальної  середньої  освіти , що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, задовольняє потреби  учнів  початкової, основної  і  старшої  школи в освіті в рамках державного мінімуму та здійснює різнобічну  підготовку  учнівської  молоді  до  життя.

Основні  стратегічні  завдання  діяльності  школи:

Оволодіння  учнями  ключовими  компетентностями, необхідними  для  життя.

Підготовка  випускників  до  вступу  у  заклади  вищої  освіти.

Наскрізний  процес  виховання  учнів.

Основна  школа  вже  декілька  років  працює  за  навчальним  планом  поглибленого  вивчення  двох  іноземних  мов. Таке  спрямування  базової  освіти  буде  зберігатись  і  в  найближчій  перспективі. Воно  відповідає  запитам  дітей  і  батьків  та  є  актуальним  на  сьогоднішній  день.

Старша  школа  є  багатопрофільною. Це зумовлено  запитами  батьків і дітей  та  необхідністю  враховувати  напрями  вступу  абітурієнтів  до  ЗВО. Школа  буде  продовжувати  орієнтуватись  на  три  профільні  напрями – математичний, гуманітарний, історичний. Опитування, які  проводяться  серед  учнів  9  класу, показують, що  саме  цими  профільними  напрямами  найбільш  цікавляться  випускники  основної  школи.

Одним  із  стратегічних  напрямів  діяльності  школи  є  сприяння  постійному  професійному  зростанню  педагогічних  працівників. Школа  буде  продовжувати  сприяти  підвищенню  якісних  показників  кваліфікаційного  складу  педагогічних  працівників, систематичному  підвищенню  кваліфікації  у різних  формах, сертифікації  педагогічних  працівників.

Розвиток  школи  неможливий  без  вдосконалення  матеріальної  технічного  забезпечення та  створення  комфортного  освітнього  середовища. Необхідно  створювати  мотивуюче  до  навчання  та  функціональне  середовище  у  навчальних  приміщеннях  та  на  території школи.

ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  СИСТЕМИ  УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ  В  ШКОЛІ

В  школі  розробляється  та  щорічно  коригується  стратегія  розвитку, спрямована  на підвищення якості освітньої діяльності. Стратегія  розвитку  оприлюднюється  на  офіційному  сайті  школи. Усі  управлінські  рішення, які  приймаються  в  школі,  підпорядковані  стратегії  розвитку.

Основним  документом  оперативного  планування  в  школі  є  річний  план  роботи, структура  якого  відповідає  внутрішній  системі  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  та  якості  освіти  в школі. Річний  план  роботи  є  динамічним  документом, протягом  навчального  року  до  нього  можуть  вноситись  корективи. Щомісяця  проводиться  аналіз  виконання  річного  плану  роботи. Річному  плану  роботи  підпорядковані  інші  оперативні  плани  в  школі – роботи  класних  керівників, психолога, методичних  об’єднань  тощо. Річний  план  роботи  схвалюється  педагогічною  радою  школи  на  серпневому  засіданні  та  затверджується  директором. Педагогічна  рада  може  ухвалювати  рішення  про  запровадження  інших  оперативних  планів  з  метою  вдосконалення  системи  управлінської  діяльності  в  школі.

В  школі  здійснюється  самооцінювання  якості  освітньої  діяльності  на  основі  стратегії (політики)  і  процедур  забезпечення  якості  освіти. Самооцінювання  здійснюється  на  основі  розробленого  і  оприлюдненого  документу  «Система  внутрішнього  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  та  якості  освіти». Самооцінювання  здійснюється  один  раз  на  рік. До  процесу  самооцінювання  залучаються  учасники  освітнього  процесу. Визначення  рівня  освітньої  діяльності  за  вимогами  і  напрямами  освітньої  діяльності  здійснюється  у  відповідності  до  методики, розробленої  Державною  службою  якості  освіти.

Керівництво  школи  планує  та  здійснює  заходи  щодо  утримання  у  належному  стані  будівель, приміщень, обладнання. Систематично  вивчається  стан  матеріально – технічної  бази, планується  її  розвиток. Керівництво  школи  звертається  з  відповідними  клопотаннями  до  засновника  щодо  поліпшення  матеріально – технічної  бази. Наявність  навчального  обладнання, технічних  засобів  навчання, система  опалення  та  водопостачання, харчування, стану  приміщень  безпосереднім  чином  впливає  на  якість  освітньої  діяльності. З  метою  вдосконалення  матеріально – технічного  забезпечення    готуються  запити  щодо  матеріально – технічного  забезпечення  до  засновника, яким  є  Шевченківська  районна  у  місті  Києві  державна  адміністрація, та  може  використовувати  позабюджетні  кошти.

Керівництво школи сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників. Шляхом  опитування  серед  учасників  освітнього  процесу  вивчається  рівень  задоволеності  загальним  психологічним  кліматом  в  ліцеї  і  діями  керівництва  щодо  формування  відносин  довіри  та  конструктивної  співпраці  між  ними. Забезпечується  доступ  учасників  освітнього  процесу  до  спілкування  з  керівництвом. Вчасно  розглядаються  звернення  учасників  освітнього  процесу  та  вживаються  відповідні  заходи  реагування.

Школа  оприлюднює  інформацію  про  власну  діяльність  на  сайті  школи  та  у  спільноті  Фейсбук. Забезпечується  змістовне  наповнення  та  вчасне  оновлення  інформаційних  ресурсів, які  висвітлюють  діяльність  школи.

Керівництво  школи  постійно  працює  над  раціональним  добором  педагогічних  працівників. Школа  повністю  укомплектована  необхідними  працівниками. Усі  педагогічні  працівники  працюють  за  фахом. Кваліфікаційний  склад  педагогічних  працівників  має  постійно  підвищуватись, він  повинен  відповідати  освітній  програмі  школи. Заступником  директора  з  навчально-виховної роботи  здійснюється  щорічний  аналіз  кваліфікаційного  складу  педагогічних  працівників, на  основі  якого  приймаються  управлінські  рішення  та  вибудовується  стратегія  розвитку  школи.

Керівництво  школи  постійно  мотивує  педагогічних  працівників  до  підвищення  якості  освітньої  діяльності, саморозвитку, здійснення  інноваційної  діяльності. З  цією  метою  можуть  застосовуватись  заходи  матеріального  та  морального  заохочення.

Керівництво  школи  сприяє  вдосконаленню  та   зростанню  професійної  майстерності  педагогічних  працівників. Для  цього  створюються  умови  для  постійного  підвищення  кваліфікації, чергової  та  позачергової  атестації, добровільної  сертифікації  педагогічних  працівників. Через  опитування  вивчається  думка  педагогічних  працівників  щодо  сприяння  керівництва  школи  їхньому  професійному  розвиткові.

10.  В  школі  створюються  умови  для  реалізації  прав  учасників  освітнього  процесу. Серед  учасників  освітнього  процесу  проводиться  опитування  щодо  реалізації  їх  прав  у школі.

11.  Управлінські  рішення  в  школі  приймаються  з  урахуванням  пропозицій  учасників  освітнього  процесу. Серед  учасників  освітнього  процесу  проводяться  опитування  щодо  врахування  їхніх  пропозицій  під  час  прийняття  управлінських  рішень.

12.  Керівництво  школи  створює  умови  для  розвитку  громадського  самоврядування  серед  батьків  і  учнів. Надається  необхідна  допомога  в  організації  роботи  органів  громадського  самоврядування  школи.

13.  Керівництво  школи  підтримує  освітні  та  громадські  ініціативи  учасників  освітнього  процесу.

14.  Режим  роботи  школи  та  розклад  занять  враховують  вікові  особливості  учнів, відповідають  їх  освітнім  потребам. Режим  роботи  школи  затверджується  наказом  директора  перед  початком  кожного  навчального  року. Він  враховує  потреби  учасників  освітнього  процесу, особливості  діяльності  школи. У  розкладі  навчальних  занять  забезпечується  розподіл  навчального  навантаження  з  урахуванням  вікових  особливостей  учнів. Розклад  навчальних  занять  відповідає  освітній  програмі  школи.

15.  Школа  створює  умови  для  реалізації  індивідуальних  освітніх  траєкторій  учнів. Індивідуальні  освітні  траєкторії  розробляються  та  затверджуються  відповідно  до  заяв  батьків. Розробляється  індивідуальний  навчальний  план. Індивідуальні  освітні  траєкторії  можуть  розроблятися  і  за  рішенням  педагогічної  ради  школи  або  особистим  рішенням  вчителя  з  окремих  предметів.

16.  Школа  впроваджує  політику  академічної  доброчесності. З  цією  метою  розроблене  Положення  про  академічну  доброчесність, розробляється  система  заходів  щодо  формування  академічної  доброчесності  та  протидії  фактам  її  порушення. Шляхом  опитувань  серед  педагогічних  працівників  і  учнів  вивчається  стан  поінформованості  щодо  дотримання  академічної  доброчесності.

17.  Важливим  інструментом  системи  управлінської  діяльності  в  школі  є  моніторинг  освітньої  діяльності. Моніторинг  здійснюється  постійно  протягом  навчального  року. У  процесі  проведення  моніторингів  вивчаються:

динаміка  навчальних  досягнень  учнів;

стан  матеріально – технічного забезпечення  школи;

стан  освітнього середовища школи;

освітня  діяльність  педагогічних  працівників;

забезпечення  наскрізного  процесу  виховання;

напрями  профільного  вивчення  предметів  і  курсів.

За  результатами  моніторингів  приймаються  управлінські  рішення, які  забезпечують  процес  вдосконалення  якості  освітньої  діяльності  в  школі. Аналіз  результатів  моніторингів  розглядається  на  засіданні  педагогічної  ради, засіданнях  методичних  об’єднань  педагогічних  працівників.  Моніторинг  може  відбуватись  у  вигляді  спостереження, опитування, виконання  контрольних  зрізів  навчальних  досягнень, вивчення  документації.

18.  Школа  на  основі  вимог, критеріїв  і  процедур  внутрішньої  системи  забезпечення  якості  освіти  здійснює  самооцінювання, результати  якого   відображаються  у  річному  звіті.

19.  Школа  щорічно  розробляє  освітню  програму  на  основі  типових  освітніх  програм, яка  відповідає  Державним  стандартам  загальної  середньої  освіти, враховує  специфіку  роботи  та  спроможність  школи. До  розробки  освітньої  програми  залучаються  усі  учасники  освітнього  процесу. Предмети  і  курси, які  вивчаються  профільно  і  поглиблено, обираються  із  врахуванням  потреб  та  інтересів  дітей  і  батьків. Освітня програма ухвалюється на засіданні педагогічної ради та затверджується директором школи не пізніше 1 липня.

20.  В школі розробляються, визначаються та  розподіляються  обов’язки  між  директором  і  заступниками. Розподіл обов’язків є  раціональним, сприяти  ефективному  керівництву  школою  та  вдосконаленню  освітньої  діяльності.

21.  Важливою ланкою  в системі  управлінської  діяльності  школи  є  діяльність  педагогічної  ради школи. Педагогічна  рада  розглядає  актуальні  питання  освітньої  діяльності  школи. Рішення педагогічної  ради  затверджується  директором.

22.  Комплектація  класів, зарахування, відрахування, переведення та випуск учнів здійснюються в установленому порядку. В  школі  розробляється  та  оприлюднюється  Порядок  прийому, випуску  та  переведення  учнів. Прийом  учнів  до  школи  відбувається без конкурсу.

23.   Керівництво  школи  сприяє  організації  освітнього  процесу, який  спрямовується  на  оволодіння  учнями  ключовими  компетентностями. Мається, перш  за  все, на  увазі  перехід  до  сучасних  форм  організації  освітнього  процесу – змішаного, перевернутого, дистанційного  навчання.

24.  Керівництво  школи  організовує  процес  атестації  педагогічних  працівників  у  відповідності  до  нормативних  документів. Заступником  директора  з  навчально- виховної  роботи  розробляються  індивідуальні  плани  атестації  кожного  педагогічного  працівника, визначається  науково-методична  проблема, над  якою  він  буде  працювати. Науково-методична  проблема  педагогічного  працівника, який  атестується, відповідає  стратегії  розвитку  школи  та  є  прикладною  і  актуальною. З  метою  мотивації  педагогічних  працівників  керівництво  школи  використовує  механізм  позачергової  атестації. В  школі  здійснюється  аналіз  результатів  атестації, простежується  динаміка  професійного  зростання  педагогічних  працівників. Приймаються  відповідні  управлінські  рішення.

25.  Керівництво  школи  сприяє  розвиткові  методичної, інноваційної  та  дослідно-експериментальної  роботи. З  цією  метою  приймаються  відповідні  управлінські  рішення (схвалення  педагогічною  радою, накази  директора), організовується  робота  методичних  об’єднань, проводяться  семінари  і конференції.

IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  СИСТЕМИ  ОСВІТНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА  В  ШКОЛІ

26.  Школа  забезпечує  в  приміщеннях  та  на  території  безпечні  і  комфортні  умови  для  навчання  та  праці. В  школі  забезпечується  комфортний  повітряно-тепловий  режим, належне  освітлення, облаштування  та  утримання  туалетів, дотримання  питного  режиму  та  інших  аспектів  забезпечення  безпеки  і  комфорту  освітнього  процесу. Усі  навчальні  кабінети  та  приміщення  обладнані  у  відповідності  до  вимог  законодавства  і  освітньої  програми. Школа  має  необхідні  навчальні  приміщення – навчальні  аудиторії, навчальні  кабінети, лабораторії  і  підсобні  приміщення, які  забезпечують  виконання  освітньої  програми. Навчальні  кабінети  забезпечуються  інтерактивними  засобами  навчання  та  необхідним  навчальним  обладнанням. Здійснюється  регулярний  моніторинг  за  станом  засобів  навчання  і  обладнання. Завідувачі  кабінетами  та  заступник  директора  з  адміністративно-господарської  роботи  звітують  про  використання  засобів  навчання  і  обладнання.

27.  В  школі  учасники  освітнього  процесу  знають та дотримуються вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки,  знають та дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Працівники  школи  проходять  навчання  та  інструктажі  з  цих  питань. Систематично  проводяться  бесіди  у  учнями. З  метою  запобігання  та  відповідного  реагування  на  надзвичайні  ситуації  в  школі  проводяться  щорічно  тиждень  безпеки  життєдіяльності  та  день  цивільного  захисту.  Оцінка  стану  безпечного  функціонування  школи  та  заходів, які  проводяться  для  запобігання  та  реагування  на  надзвичайні  ситуації, дається  на  засіданнях  педагогічної  ради  та  в  наказах  директора.

28.  Працівники  школи  обізнані  з  правилами  поведінки  в  разі  нещасного  випадку  чи  раптового  погіршення  стану  здоров’я  учасників  освітнього  процесу  і  вживають  необхідних  заходів  у  подібних  ситуаціях. Педагогічні  працівники  та  керівництво  школи  у  разі  нещасного  випадку  діють  у  встановленому  законодавством  порядку.

29.  Важливою  складовою  якості  освітньої  діяльності  школи  є  організація  роботи  харчоблоку, який  складається  з  кухонних  приміщень  та  залу  приймання  їжі. В  школі  створені  умови  для  харчування  учнів  і  працівників. Організація  харчування  сприяє  формуванню  культури  здорового  харчування  в  учнів. Шляхом  опитування  вивчається  думка  учасників  освітнього  процесу  про  рівень  задоволеності  умовами  харчування  в  школі. У  ході  спостережень  керівництво  школи  моніторить  санітарно-гігієнічний  стан  приміщень  їдальні. Керівництвом  школи  вивчається  забезпеченість  їдальні  необхідним  обладнанням. Здійснюється  моніторинг  тижневого  меню  та  якості  приготованої  їжі, наявності  сертифікатів  якості  та  строків  використання  продуктів.

30.  Важливою  складовою  освітніх  ресурсів  школи  є  інформаційні  ресурси. Використання  інформаційних  ресурсів  можливе  завдяки  доступу  до  мережі  Інтернет. Має  бути  забезпечено  безпечний  доступ  до  мережі. В  школі  створені  умови  для  безпечного  використання  мережі  Інтернет. Формуються  навички  безпечного  користування  мережею  учнями. З  цією  метою  застосовуються  комп’ютерні  програми, які  здійснюють  фільтрування  контенту. Учні  в  освітньому  процесі  інформуються  щодо  безпечного  використання  мережі  та  загроз, пов’язаних  з  використанням. У  процесі  викладання навчальних предметів відбувається  розвиток  умінь  учнів  знаходити  необхідну  інформацію  та  безпечного  користування  мережею.

31.  Важливим  аспектом, який  впливає  на  якість  освітньої  діяльності, є  забезпечення  адаптації  учнів  і  педагогічних  працівників  до  освітньої  діяльності  в  школі. Адаптація  учнів  забезпечується  через  проведення  тематичних  інформаційних  квестів, спостереженням  за  їх  роботою  у  перші  тижні  навчання  в  школі. З  педагогічними  працівниками, які  приступили  до  роботи  здійснюється індивідуальна  робота. Адаптація  молодих  учителів  здійснюється через  використання  інституту  наставництва  в  структурі  методичних  об’єднань. Результати  адаптаційного  процесу  прослідковуються  практичним  психологом  шляхом  опитування  та  розглядаються  на  нарадах  при  директорові, засіданнях  педагогічної  ради.

32.  Школа  планує  та  реалізує  діяльність  щодо  запобігання  будь-яким  проявам  дискримінації, булінгу  у  закладі. Розробляється план  заходів  із  запобігання  і  протидії  булінгу. Розробляються і  плануються  заходи  із  запобіганням  прояву  дискримінації. Вивчається  шляхом  опитування  учнів  і  педагогічних  працівників  думка  про  безпеку  і  психологічну  комфортність  освітнього  середовища. В  школі  здійснюється інформування  педагогічних  працівників  щодо  ознак  булінгу, іншого  насильства  та  запобігання  йому. Відбувається  систематична  співпраця  з  представниками  правоохоронних  органів, іншими  фахівцями  з  питань  запобігання  та  протидії  булінгу. Керівництво  школи  педагогічні  працівники  протидіють  булінгу, іншому  насильству, дотримуються порядку  реагування  на  їх  прояви. Здійснюється  аналіз  причин  відсутності  учнів  на  заняттях  та  вживаються  відповідні  заходи. Спостерігається  відповідне  реагування  на  звернення  про  випадки  булінгу. Практичний  психолог  школи  здійснює  системну  роботу  з  виявлення, реагування  та  запобігання  булінгу, іншому  насильству. Робота  практичного  психолога  в  школі  спрямована  на  забезпечення  сприятливого  психологічного  клімату  та  запобігання  негативним  ситуаціям  у  взаємовідносинах  між  учасниками  освітнього  процесу. У  своїй  діяльності  психологічна  служба  тісно  співпрацює  з  керівництвом  школи  та  класними  керівниками.   Систематично  надаються  консультації  учасникам  освітнього  процесу  з  проблем  адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного  розвитку  та  інших  проблем. В  школі  вивчається  рівень  отримання  психолого-соціальної  підтримки  учнів, які  цього  потребують. Керівництво  школи  вчасно  повідомляє  органи  та  служби  у  справах  дітей, правоохоронні  органи  про  виявлені  факти  булінгу  або  іншого  насильства. До  політики  запобігання  булінгу  і  мобінгу  активно  залучаються  представники  учнівського  самоврядування. З  цієї  проблематики  проводяться  семінари. Оцінюється  політика  через  вивчення  документації, звіту  психолога, аналізу  фактів  булінгу  або  мобінгу. Одним  із  принципів  діяльності  школи  є  рівний  доступ  до  навчання  усім  дітям  незалежно  від  особливостей  фізичного  розвитку, етнічної  та  релігійного  приналежності. За  наявності  таких  дітей  керівництво  школи  здійснює  моніторинг  їх  адаптації, відносини  з  іншими  дітьми, здійснюється  індивідуальна  робота  практичним  психологом. Результати  такого  моніторингу  відображаються  в  аналітичних  документах, підготовлених  практичним  психологом  та  заступником  директора  з  виховної  роботи. В  школі  культивується  повага  до  прав  людини  та  здійснюється  протидія  до  будь-яких  форм  дискримінації  за  різними  ознаками. Ця  політика  забезпечується  через  проведення  бесід  з  учнями, проведення  тематичних  післяурочних  заходів, наскрізного  процесу  виховання. Про  проведену  роботу  щорічно  звітується  заступник  директора  з  виховної  роботи.

33.  Одним  із  чинників  ефективного  освітнього  процесу  є  наявність  в  школі  чітких  і  зрозумілих  усім  учасникам  освітнього  процесу  правил  поведінки  учнів, що  базуються  на  взаємній  повазі. В  школі  розробляються  та  оприлюднюються  правила  поведінки  учасників  освітнього  процесу. Правила  поведінки  спрямовані  на  дотримання  етичних  норм, повагу  до  гідності, прав  і  свобод  людини. Правила  поведінки  спрямовані  на  формування  позитивної  мотивації  у  поведінці  учасників  освітнього  процесу, в  їх  змісті  реалізований  підхід, заснований  на  правах  людини. Вивчається  шляхом  опитування  учасників  освітнього  процесу  рівень  ознайомлення  їх  з  правилами  поведінки. Вивчається  дотримання  учасниками  освітнього  процесу  правил  поведінки, прийнятих  в  школі. Правила  поведінки  розробляються заступником  директора  з  виховної  роботи  та оприлюднюються. Інформацію  про  правила  поведінки  в  школі  отримують  всі  учасники  освітнього  процесу.

34.   Школа  здійснює  заходи, які  сприяють  облаштуванню  та  обладнанню  навчальних  приміщень  з  урахуванням  принципів  універсального  дизайну  і  розумного  пристосування. Необхідним  є  забезпечення  архітектурної  доступності  до  будівлі. Приміщення  і  територія  школи  адаптовані  до  використання  всіма  учасниками  освітнього  процесу.

35.  Освітнє  середовище  школи  мотивує  учнів  до  оволодіння  ключовими  компетентностями  та  наскрізними  уміннями, ведення  здорового  способу  життя. Під  час  освітнього  процесу  здійснюється  формування  навичок  здорового  способу  життя  та  екологічно  доцільної  поведінки  учнів. Обладнання  і  засоби  навчання  сприяють  оволодінню учнями  ключовими  компетентностями. Дизайн  навчальних  приміщень  школи  має  бути  максимально  функціональним  та  мотивуючим  до  навчання. Для  цього  проводяться  регулярні  спостереження, аналіз  та  приймаються  управлінські  рішення. Питання  функціональності  дизайну  розглядаються  на  засіданнях  методичних  об’єднань.

36.  Бібліотека  не  повинна  виконувати  виключну  функцію  як  сховище  для  зберігання  підручників.   На  сучасному  етапі  бібліотека  має  бути  інформаційним  центром  з  рядом  осередків. Оцінювання  діяльності  бібліотеки  здійснюється  через  спостереження  керівництвом  школи. Ресурси  бібліотеки  мають  використовуватись  для  формування  інформаційно-комунікаційної  компетентності  учнів.

V.  ОЦІНЮВАННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ  ШКОЛИ

37.  Вчителі  школи  планують  свою  діяльність, аналізують  її  результативність. Основним  документом, за  яким  планується  освітня  діяльність  вчителя, є  календарно-тематичний  план. Він  розробляється, як  правило, на  один  семестр. Структура  і  зміст  КТП – це  прерогатива  вчителя, прояв  його  творчої  свободи. Календарно-тематичне  планування  погоджується  із  заступником  директора  та  керівником  методичного  об’єднання  вчителів. За  необхідності  календарно-тематичний  план  може  коригуватись. Учителі  самостійно  визначають  обсяг  годин  на  вивчення  навчальної  теми, можуть  змінювати  послідовність  вивчення  тем  у  календарно-тематичному  плані.

38.  Учителі  школи застосовують компетентнісний підхід  у  викладанні та використовують різні форми і методи проведення навчальних занять, які спрямовані на творчий розвиток учнів, їх самостійну і аналітичну роботу. Оцінювання  викладацької  діяльності  учителів  відбувається, в  основному, через  спостереження  керівництвом  школи  за  проведенням навчальних  занять. За  підсумками  відвідування  складається  висновок,   здійснюється  аналіз  проведеного  навчального  заняття.

39.   На  сучасному  етапі  стає  актуальним  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії  учня. Індивідуальна  освітня  траєкторія  розробляється  для  визначення  персонального  шляху  реалізації  особистісного  потенціалу. Індивідуальна  освітня  траєкторія  розробляється  для  учнів, які  випереджають  однокласників  у  швидкості  засвоєння  навчального  матеріалу  або  швидкість  засвоєння   яких  відстає  від  однокласників. Індивідуальна  освітня  траєкторія  розробляється  також  для  учнів, які  перебували  на  тривалому  лікуванні.  Питання  і  результативність  розробленої

індивідуальної  освітньої  траєкторії    розглядаються  і  доповідаються  на  нарадах  при  директорові, засіданнях  педагогічної  ради, засіданнях  методичних  об’єднань. Приймаються  рішення  із  вдосконалення  методики  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії. У  ході  реалізації  індивідуальної  освітньої  траєкторії  використовуються  різні форми  організації  освітнього  процесу, зокрема, технології  змішаного  і  дистанційного  навчання. Для  реалізації  індивідуальних  освітніх  траєкторій  учителі  розробляють  індивідуальні  завдання, перевіряють  роботи, надають  консультації, оцінюють  навчальні  досягнення  учнів. Відбувається  відстежування  результативності  такої  роботи.

40.  Педагогічні  працівники  школи  створюють  та  використовують  в  роботі  освітні  ресурси, які  оприлюднюються  в  різних  джерелах. Розробляється  власний  освітній  продукт  у  вигляді  розробок, публікацій, сценаріїв  тощо. Розробки  педагогічних  працівників  публікуються  на  сайті  школи, інших  інтернет-ресурсах, фахових  виданнях. Педагогічні  працівники  школи  поширюють  свій  практичний  досвід  на  шкільних, районних  і  міських  заходах.

41.   В  школі  забезпечується  наскрізний  процес  виховання, тобто  виховання  охоплює  усі  аспекти  освітнього  процесу, а  не  обмежується  лише  роботою  класного  керівника, проведенням  виховних  годин  та  післяурочних  заходів. Наскрізний  процес  виховання  вивчається, в  основному, шляхом  відвідування  навчальних  занять, за  результатами  якого  складається  висновок  та  здійснюється  самоаналіз  вчителя  проведеного  навчального  заняття. Виховний  процес  в  школі  спрямований  на  формування  суспільних  цінностей.

42.  Педагогічні  працівники  школи  мають  стійкі  навички  у  використанні  інформаційно-комунікаційних  технологій. Інформаційно-комунікаційні  технології  постійно  застосовуються  в  освітньому  процесі. Вивчення  стану  оволодіння  інформаційно-комунікаційними  технологіями  педагогічних  працівників  проводиться  через  спостереження. Для формування стійких навичок у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в школі проводяться навчання, індивідуальні консультації, це питання розглядається на нарадах при директорові.

43. Педагогічні працівники забезпечують власний  професійний  розвиток  і  підвищення  кваліфікації. Вдосконалення  професійного  розвитку  відбувається  через  самоосвіту, участь  в  онлайн  курсах, вебінарах, семінарах, конференціях.  Керівництвом  школи  здійснюється  аналіз  професійного  розвитку  педагогічних  працівників. Підвищення  кваліфікації  є  безперервним  процесом. Аналіз  підвищення  кваліфікації, атестації  та  сертифікації  здійснюється  через  вивчення  документації. Для  мотивування  педагогічних  працівників  школа  використовує  механізм  позачергової  атестації.

44.  Педагогічні  працівники  здійснюють  інноваційну  діяльність, беруть  участь  в  освітніх  проєктах, залучаються  до  роботи  як  освітні  експерти. Педагогічні  працівники  школи  залучаються  у  якості  освітніх  експертів  до  реалізації  освітніх  проектів, розробки  та  експертизи  тестових  завдань  ЗНО, участі  в  інституційному  аудиті. Робота  у  якості  освітніх  експертів  сприяє  професійному  зростанню  педагогічних  працівників  та  підвищує  імідж  школи.

45.  У  процесі  оцінювання  педагогічної  діяльності  значна  увага  приділяється  такій  складовій  освітнього  процесу, як  взаємовідносини  педагогічних  працівників  і  учнів. Педагогічні  працівники  школи  діють  на  засадах  педагогічки  партнерства  та  особистісно  орієнтованого  підходу  у  роботі  із  учнями. Вчитель  ні  в  якому  разі  не  повинен  обмежувати  учня  у  висловлюванні  власної  думки  та  відстоюванні  свого  бачення  на  процес  і  об’єкт. Вивчення  цього  питання  в  школі  відбувається  через  опитування  учнів. У  ході  опитування  учнів  визначається  відсоток  учнів, які  вважають, що  їх  думка  має  значення  в  освітньому  процесі. Вивчення  питання  відбувається  також  шляхом  спостереження. Щороку  в  школі  здійснюється  опитування  учнів  щодо  оцінювання  ними  викладацької  діяльності  учителів. Розглядаються  такі  аспекти  діяльності, як  рівень  викладацької  діяльності, комфортність  у  спілкуванні, справедливість  оцінювання  навчальних  досягнень. За  результатами  опитування  розробляється  рейтинг  учителів, здійснюється  аналіз  результатів  опитування. Наскрізний  освітній  процес  неможливий  без  надання  всебічної  допомоги  учню, як  під  час  проведення  навчального  заняття, так  і  в  післяурочний  час. Ця  допомога  може  надаватись  у  вигляді  консультацій, як  індивідуальних, так  і  групових. Вчителі можуть  готувати  учнів  для  участі  в  олімпіадах, науково-дослідницькій  роботі, допомагати  тим  учням, які  мають  проблеми  у  навчанні. Даний аспект педагогічної  діяльності  вивчається  шляхом  проведення  опитування  учнів.

46.  В  школі  для  оцінювання  педагогічної  діяльності,  на  основі  опитування  учнів,  розроблений  індекс  педагогічної  майстерності  вчителів. Цей  показник  є  допоміжним  в  оцінюванні  роботи  педагога. Він розраховується  за  формулою:

 Де,

І – індекс  педагогічної  майстерності;

X – уміння  вчителя  донести  зміст  предмету  до  учня;

Y – знання  учителем  свого  предмету;

Z –  коефіцієнт  комфортності  учня  у  спілкуванні  з  учителем;

D – коефіцієнт  справедливості  оцінювання  навчальних  досягнень.

Значення  даного  індексу  може  змінюватись  у  значеннях  від  1  до  14.

47.  Якість  освіти  неможлива  без  комунікування  педагогічних  працівників  з  батьками. Педагогічні  працівники  співпрацюють  з  батьками  з  питань  організації  освітнього  процесу, забезпечують  постійний  зворотний  зв’язок, спостерігається  конструктивна  комунікація. Ця  комунікація  спрямована, насамперед, на  спільний  пошук  шляхів  прогресу  дитини  у  навчанні. Без  комунікування  з  батьками  неможливе  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії. Комунікація  з  батьками  відбувається  у  різних  формах – під  час  проведення  батьківських  зборів, індивідуального  спілкування, використання  інтерактивних  інтернет-платформ  тощо. Дане  питання  вивчається  через  опитування  батьків.

48.  Одним  із  аспектів  професійного  зростання  та  самовдосконалення  педагога  є  співпраця  з  колегами. Між  педагогічними  працівниками  існує  практика  педагогічного  наставництва, відбувається  постійна  професійна  співпраця. Надається  методична  підтримка  колегам, відбувається  обмін  досвідом. Співпраця  між  педагогічними  працівниками  відбувається  через  діяльність  педагогічної  ради, роботу  методичних  об’єднань. Важливим  є  також  неформальне  спілкування. Дане  питання  вивчається  шляхом  проведення  опитування  педагогічних  працівників.

49.  Педагогічні  працівники  в  освітньому  процесі  дотримуються  принципів  академічної  доброчесності, а  також  сприяють  дотриманню  академічної  доброчесності  учнями. Вивчається  рівень  поінформованості  учнів  про  правила  дотримання  академічної  доброчесності. Дотримання  принципів  академічної  доброчесності   має  бути  наскрізним  в  освітньому  процесі, тому  дане  питання  вивчається  шляхом  відвідування  навчальних  занять  учителів.

50.   В  школі  щорічно  проводяться  моніторинги  навчальних  досягнень  учнів  у  вигляді  тестів, зрізів  знань, пробного  ЗНО. За  результатами  моніторингів  здійснюється  аналіз  відповідності  результатів  моніторингів  підсумковому  оцінюванню  з  предметів.  Розраховується  коефіцієнт  кореляції  між  результатами  моніторингів  і  підсумковими  оцінками. За  підсумками  аналізу  приймаються  управлінські  та  педагогічні  рішення.

51.  Педагогічні  працівники  використовують  виключно  державну  мову  в  освітньому  процесі. Важливим  аспектом  є  правильне  використання  педагогічними  працівниками  наукової  та  педагогічної  термінології  українською  мовою. Дане  питання  вивчається, в  основному,   шляхом  спостереження    за  проведенням  навчальних  занять.

 VI.  ОЦІНЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ

52.   В  школі  використовуються, оприлюднюються  та  можуть  розроблятися  критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  з  предметів  і  курсів  робочого  навчального  плану.  Учні  систематично  інформуються  про  правила, процедури  та критерії  оцінювання  навчальних  досягнень, розуміють  їх. Дане  питання  вивчається  шляхом  ознайомлення  з  оприлюдненими  критеріями  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  та  опитування  учнів.

53.  Система  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  в  школі  сприяє  реалізації  компетентнісного  підходу  у  навчанні. Вона  спрямована  не  на  відтворення  знань  учнів, а  на  вміння  застосовувати  ці  знання. Це  питання  вивчається, переважно, шляхом  спостереження  за  проведенням  навчального  заняття.

54.  Система  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  має  бути  справедливою. Для  вивчення  цього  питання  проводяться  опитування  учнів.

55.  В  школі  відбувається  постійний  аналіз  динаміки  навчальних  досягнень  учнів. Відслідковується  динаміка  протягом  навчального  року, через  результати  навчальних  досягнень  досліджується  адаптація  новоприбулих  учнів, прослідковується  кореляція  між  результатами  державної  підсумкової  атестації, моніторингів  та  річним  оцінюванням  з  предметів  і  курсів. За  результатами  аналізу  динаміки  навчальних  досягнень  приймаються  педагогічні  та  управлінські  рішення.

56.  В  школі  впроваджуються  засади  формувального  оцінювання  навчальних  досягнень, спрямовані  на  відстеження  індивідуального  прогресу  учня. Формувальне  оцінювання  сприяє  відстеженню  особистісного  поступу  учнів, формування  у  них  позитивної  самооцінки, підтримка  мотивації  до  навчання, запобігання  побоюванню  помилитися. У  ході  викладацької  діяльності  педагогічні  працівники  використовують  прийоми  самооцінювання  та  взаємооцінювання.

57.  Освітній  процес  в  школі  передбачає  розвиток  в  учнів  почуття  відповідальності  за  результати  власної  освітньої  діяльності. Школа  сприяє  формуванню  в  учнів  відповідального  ставлення  до  результатів  навчання. З  цією  метою  учням  надається  всебічна  допомога. За  допомогою  опитувань  визначається  частка  учнів, які  відповідально  ставляться  до  процесу  навчання, оволодіння  освітньою  програмою. здійснюється  система  педагогічних  прийомів, щоб  учні  могли  оцінити  свої  можливості  і  ставили  цілі  особистого  розвитку.

58.  В  школі  контролюється  дотримання  принципів  академічної  доброчесності  у  ході  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів. На виставлення оцінки не можуть впливати ніякі інші чинники, крім навчальних. Керівництво школи реагує відповідним чином на прояви академічної недоброчесності при виставленні оцінок.